бранка
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | бра́нка | бра́нки |
Р. | бра́нки | бра́нок |
Д. | бра́нці | бра́нкам |
З. | бра́нку | бра́нок |
Ор. | бра́нкою | бра́нками |
М. | на/у бра́нці | на/у бра́нках |
Кл. | бра́нко | бра́нки |
бра́н-ка
Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бран-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- нар.-поет. жін. ім. до бранець ◆ [Панас:] Заберемо бранок з татарських базарів Нечуй-Левицький
- тільки однина., діал. рекрутський набір ◆ — Е, ні, пане. То не така бранка. То перед війною бранка, така, що лише кривого та сліпого пустять Франко
- баба-повитуха[1]. [≈ 1][▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- ↑ Боряк О.О. УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: ОБРЯДИ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 1 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2018. - 608 с.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=1. 8 (останній перегляд: 05.09.2020)