бранка

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. бра́нка бра́нки
Р. бра́нки бра́нок
Д. бра́нці бра́нкам
З. бра́нку бра́нок
Ор. бра́нкою бра́нками
М. на/у бра́нці на/у бра́нках
Кл. бра́нко бра́нки

бра́н-ка

Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бран-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. нар.-поет. жін. ім. до бранець ◆ [Панас:] Заберемо бранок з татарських базарів Нечуй-Левицький
  2. тільки однина., діал. рекрутський набір ◆ — Е, ні, пане. То не така бранка. То перед війною бранка, така, що лише кривого та сліпого пустять Франко
  3. баба-повитуха[1]. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

  1. Боряк О.О. УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: ОБРЯДИ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 1 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2018. - 608 с.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=1. 8 (останній перегляд: 05.09.2020)