братаниця
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | братани́ця | братани́ці |
| Р. | братани́ці | братани́ць |
| Д. | братани́ці | братани́цям |
| З. | братани́цю | братани́ць |
| Ор. | братани́цею | братани́цями |
| М. | братани́ці | братани́цях |
| Кл. | братани́цю | братани́ці |
бра-та-ни́-ця
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.
Корінь: -брата-; суфікс: -ниц; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- діал. племінниця по братові, небога. [≈ 1] ◆ Сказав він таке, що у Львові живе його братаниці сестра за кондуктором Маковей
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |