бридуля

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бриду́ля	бриду́лі
Р.	бриду́лі (бриду́ли)	бриду́ль
Д.	бриду́лі	бриду́лям
З.	бриду́лю	бриду́ль
Ор.	бриду́лею	бриду́лями
М.	бриду́лі	бриду́лях
Кл.	бриду́ле	бриду́лі

бри-ду́-ля

Іменник, істота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -брид-; суфікс: -ул; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [breˈdulʲɐ] (одн.), [breˈdulʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. зах. гидка, потворна жінка. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: бриду́лька

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів