бритий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

Прикметник.

Корінь: --.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дієприкметник пасивного минулого часу до брити 1 ◆ Голова наголо брита, сам присадкуватий, міцно злитий Гончар
   1. у знач. прикм. ◆ Стара мати заливається гіркими сльозами, обнімаючи бриту голову синову Панас Мирний

Споріднені слова

• зменшено-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бритий