бронювати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я броню́ю бронюва́в бронюва́тиму  —
Ти броню́єш бронюва́в
бронюва́ла
бронюва́тимеш броню́й
Він
Вона
Воно
броню́є бронюва́в
бронюва́ла
бронюва́ло
бронюва́тиме  —
Ми броню́єм(о) бронюва́ли бронюва́тимем(о) броню́ймо
Ви броню́єте бронюва́ли броню́йте
Вони броню́ють бронюва́ли бронюва́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. броню́ючи
Дієприсл. мин. ч. бронюва́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. броньо́ваний
Безособова форма броньо́вано

бро-ню-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -брон-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. покривати бронею (у 2 знач.) для захисту від гарматних пострілів, ударів і т. ін. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. надавати кому-небудь право розпоряджатися, володіти ким-,чим-небудь; закріпляти за ким-, чим-небудь. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
надавати кому-небудь право розпоряджатися, володіти ким-,чим-небудь; закріпляти за ким-, чим-небудь

Джерела[ред.]