Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	броню́ю	бронюва́в	бронюва́тиму	—
Ти	броню́єш	бронюва́в бронюва́ла	бронюва́тимеш	броню́й
Він Вона Воно	броню́є	бронюва́в бронюва́ла бронюва́ло	бронюва́тиме	—
Ми	броню́єм(о)	бронюва́ли	бронюва́тимем(о)	броню́ймо
Ви	броню́єте	бронюва́ли		броню́йте
Вони	броню́ють	бронюва́ли	бронюва́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	броню́ючи
Дієприсл. мин. ч.	бронюва́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	броньо́ваний
Безособова форма	броньо́вано

бро-ню-ва́-ти

Корінь: -брон-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.

покривати бронею (у 2 знач.) для захисту від гарматних пострілів, ударів і т. ін. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
надавати кому-небудь право розпоряджатися, володіти ким-,чим-небудь; закріпляти за ким-, чим-небудь. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: бронюва́ння дієслова: забронюва́ти

Від ??

Список перекладів

надавати кому-небудь право розпоряджатися, володіти ким-,чим-небудь; закріпляти за ким-, чим-небудь