Українська

бро́сть

Іменник, неістота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -брость-.

перев. збірн. листкові або квіткові бруньки. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Дерева ще безлисті, але вкриті бростю, що от-от має розкритись Леся Українка
збірн. гілки, зелень на дереві. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Вікові дуби стоять понад молодою бростю І. Я. Франко
діал. гроно, кетяг. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Вітер шумів листям дуба і гойдав багряні брості горобини А. І. Шиян ◆ Тільки тобою // білий святиться світ // тільки тобою // повняться брості віт, // запарувала // духом твоїм рілля, // тільи тобою // тішиться немовля Стус

Найтісніша спорідненість

Від ??

листкові або квіткові бруньки

гілки, зелень на дереві

гроно, кетяг