брукований

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

Прикметник.

Корінь: --.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дієприкметник пасивного минулого часу до брукувати ◆ Спершу поволі, потім хутко торохкотнули колеса по брукованому річковим каменем двору Чендей
   1. у знач. прикм. ◆ Тим часом вона без мети блукала стежками брукованого двору М. М. Коцюбинський

Споріднені слова

• зменшено-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: брукований