брукувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бруку́ю брукува́в брукува́тиму  —
Ти бруку́єш брукува́в
брукува́ла
брукува́тимеш бруку́й
Він
Вона
Воно
бруку́є брукува́в
брукува́ла
брукува́ло
брукува́тиме  —
Ми бруку́єм(о) брукува́ли брукува́тимем(о) бруку́ймо
Ви бруку́єте брукува́ли бруку́йте
Вони бруку́ють брукува́ли брукува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бруку́ючи
Дієприсл. мин. ч. брукува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. бруко́ваний
Безособова форма бруко́вано

бру-ку-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -брук-; суфікс: -ува́?; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. недок., перех. вимощувати камінням вулицю, дорогу і т. ін. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів


Джерела[ред.]

Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття