брукуватися

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бруку́юся (-сь) брукува́вся, (-всь)
брукува́лася, (-лась)
брукува́тимуся
брукува́тимусь
 —
Ти бруку́єшся брукува́вся, (-всь)
брукува́лася, (-лась)
брукува́тимешся бруку́йся
Він
Вона
Воно
бруку́ється брукува́вся, (-всь)
брукува́лася, (-лась)
брукува́лося, (-лось)
брукува́тиметься  —
Ми бруку́єм(о)ся (-сь) брукува́лися брукува́тимем(о)ся (-сь) бруку́ймося (-сь)
Ви бруку́єтеся (-сь) брукува́лися бруку́йтеся (-сь)
Вони бруку́ються брукува́лися, (-лись) брукува́тимуться  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бруку́ючись
Дієприсл. мин. ч. брукува́вшись
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

бру-ку-ва́-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -брук-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. недок. пасивний до брукувати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Тюремна сторожа доводила в'язнів тільки до того перехрестя, де брукувалося шосе Кулик

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]