брунатний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	бруна́тний	бруна́тне	бруна́тна	бруна́тні
Р.	бруна́тного	бруна́тного	бруна́тної	бруна́тних
Д.	бруна́тному	бруна́тному	бруна́тній	бруна́тним
З. (іст./неіст.)	бруна́тного (іcт.) бруна́тний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	бруна́тне	бруна́тну	бруна́тних (іст.) бруна́тні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	бруна́тним	бруна́тним	бруна́тною	бруна́тними
М.	бруна́тнім бруна́тному	бруна́тнім бруна́тному	бруна́тній	бруна́тних

бру-на́т-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -брунат-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

Вимова

• • МФА: [brʊˈnɑtnei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. коричневий; темно-жовтий. ◆ Оддаль кінський щавель, зруділий на сонці, куривсь брунатним димом М. М. Коцюбинський

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від укр. бруна́т «коричневий, темно-жовтий колір», бруна́тка «сорт картоплі з темною шкіркою» Ж, бруна́тний «коричневий», бруни́стий «тс.», бру́нявий «смаглявий, темний; брудний» Я, ст. (сукномъ) брунатынымъ (1378);— пол. brunat «коричневий колір, барвник коричневого кольору; (заст.) сукно коричневого кольору», brunatny «коричневий», ст. brunat «коричневий колір», sukno brunaticum (1394 — про темнувате сукно), чеськ. brunát «червоний, пурпуровий», ст. brunát «темно-пурпурове сукно», словац. bruátny «темно-червоний, темно-гнідий», в.-луж. brunjaty «пофарбований у брунатний колір», nsb. brunaty «буруватий; смаглявий, (ст.) буро-червоний», р.-цсл. ст.-слов. брунатьнтъ «синій, темний, смаглявий»; — запозичення з середньоверхньонімецької мови; сер.-в.-нім. brūnat «темна тканина» походить від фр.ст. brunet, пізньо-лат. brunetum «фарбоване сукно», brunaticus «темний, чорнуватий, смаглявий», які, можливо, разом з слат. būnus перебувають у зв’язку з сер.-в.-нім. д.-в.-нім. osx. ofs. дав.-англ. brūn «коричневий», д.-ісл. brūnn «тс.», що разом з д.-грец. φρύνη, (φρΰνος «жаба», санскр. babhrúḥ «коричневий, рудий», лит. bëras «гнідий», лат. bḛrs «коричневий, бурий, смаглявий, карий, гнідий», укр. бобе́р походить від праіндоєвр. *bhễros, *bheru-s «світлий, ясний; коричневий, бурий, смаглявий, карий, гнідий». — Шелудько 23; Фасмер—Трубачев І 217, 220; Гумецкая Исслед. п. яз. 220—221; Sławski 1 *14—45; Brückner 42; Machek ESJČ 70; Sadn; — Aitz. VWb. 1 153; Kiparsky GLG 143; Bern. I 89; Mikl. EW 22; Kluge— Mitzka 97; Pokorny 136—137; Osten-Sacken 1F 28, 144.— Пор. бобе́р, брині́ти, брюне́т.

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: брунатний