Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	бруна́тний	бруна́тне	бруна́тна	бруна́тні
Р.	бруна́тного	бруна́тного	бруна́тної	бруна́тних
Д.	бруна́тному	бруна́тному	бруна́тній	бруна́тним
З. (^іст./_неіст.)	бруна́тного (іcт.) бруна́тний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	бруна́тне	бруна́тну	бруна́тних (іст.) бруна́тні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	бруна́тним	бруна́тним	бруна́тною	бруна́тними
М.	бруна́тнім бруна́тному	бруна́тнім бруна́тному	бруна́тній	бруна́тних

бру-на́т-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -брунат-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

коричневий; темно-жовтий. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Оддаль кінський щавель, зруділий на сонці, куривсь брунатним димом М. М. Коцюбинський

Найтісніша спорідненість

Від ?

Список перекладів