буйний
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
Іменник.
Корінь: --
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- який виявляється з великою силою; сильний, навальний ◆ Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш. Збуди його, заграй ти з ним Шевченко
- який дуже сильно розрісся; пишний, розкішний ◆ Молоді буйні верби вже поросли тут подекуди по леваді Нечуй-Левицький
- великий розміром ◆ Прийнявся Півень жито розгрібать І буйні зерна вибирать Глібов
- перен. невгамовний, нестримний ◆ Вони полюбляли Юрка за товариську вдачу, за буйний, але завжди справедливий норов Стельмах
- норовистий (про тварин) ◆ Корова була буйна, насилу з нею справлявся кривий Андрійко Коцюбинський
- який виявляє велике збудження, вирує; неспокійний ◆ — Батько! Батько наш! — ревнув у радісній нестямі буйний, розхмелілий натовп Гончар
- бурхливий (про потік, хвилі і т. ін.) ◆ Сильне море! зберися на силі! ..Розжени свої буйнії хвилі Леся Українка
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |