буйний

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник.

Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. який виявляється з великою силою; сильний, навальний ◆ Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш. Збуди його, заграй ти з ним Шевченко
  2. який дуже сильно розрісся; пишний, розкішний ◆ Молоді буйні верби вже поросли тут подекуди по леваді Нечуй-Левицький
  3. великий розміром ◆ Прийнявся Півень жито роз­грібать І буйні зерна вибирать Глібов
  4. перен. невгамовний, нестримний ◆ Вони полюбляли Юрка за товариську вдачу, за буйний, але завжди справед­ливий норов Стельмах
    1. норовистий (про тварин) ◆ Корова була буйна, насилу з нею справлявся кривий Андрійко Коцюбинський
    2. який виявляє велике збудження, вирує; неспокійний ◆ — Батько! Батько наш! — ревнув у радісній нестямі буйний, розхмелілий натовп Гончар
    3. бурхли­вий (про потік, хвилі і т. ін.) ◆ Сильне море! зберися на силі! ..Розжени свої буйнії хвилі Леся Українка

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]