буйний

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

Іменник.

Корінь: --

Вимова

• МФА: []
•  вимова^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. який виявляється з великою силою; сильний, навальний ◆ Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш. Збуди його, заграй ти з ним Шевченко
2. який дуже сильно розрісся; пишний, розкішний ◆ Молоді буйні верби вже поросли тут подекуди по леваді Нечуй-Левицький
3. великий розміром ◆ Прийнявся Півень жито роз­грібать І буйні зерна вибирать Глібов
4. перен. невгамовний, нестримний ◆ Вони полюбляли Юрка за товариську вдачу, за буйний, але завжди справед­ливий норов Стельмах
   1. норовистий (про тварин) ◆ Корова була буйна, насилу з нею справлявся кривий Андрійко Коцюбинський
   2. який виявляє велике збудження, вирує; неспокійний ◆ — Батько! Батько наш! — ревнув у радісній нестямі буйний, розхмелілий натовп Гончар
   3. бурхли­вий (про потік, хвилі і т. ін.) ◆ Сильне море! зберися на силі! ..Розжени свої буйнії хвилі Леся Українка

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів