буколічний
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | буколі́чний | буколі́чна | буколі́чне | буколі́чні |
| Р. | буколі́чного | буколі́чної | буколі́чного | буколі́чних |
| Д. | буколі́чному | буколі́чній | буколі́чному | буколі́чним |
| З. | буколі́чного (іcт.) буколі́чний (неіст.) |
буколі́чну | буколі́чне | буколі́чних (іст.) буколі́чні (неіст.) |
| О. | буколі́чним | буколі́чною | буколі́чним | буколі́чними |
| М. | буколі́чнім буколі́чному |
буколі́чній | буколі́чнім буколі́чному |
буколі́чних |
бу-ко-лі́ч-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -буколіч-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова
[ред.]- МФА: [bʊkoˈlʲit͡ʃnei̯]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- прикметник до буколіка ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від лат. bucolicus «пастуший; сільський», далі від д.-грец. βουκολικός «пастуший; сільський», далі від βουκόλος «пастух», далі від βοῦς «бик», далі від праіндоєвр. *gwous «бик» + -κόλος.
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |