буран

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. бура́н бурани́
Р. бурана́ бурані́в
Д. бурано́ві
бурану́
бурана́м
З. бура́н бурани́
Ор. бурано́м бурана́ми
М. бурано́ві, бурану́ бурана́х
Кл. бура́не* бурани́*

бу-ра́н

Іменник чоловічого роду, відмінювання 1b.


Корінь: -буран-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. сніжна буря; завірюха, метелиця в сте­пу. ◆ Ще з того ж вечора, по заході сонця, пішов сніг з вітром, зірвався буран Козаченко

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. бура́н бураны́
Р. бурана́ бурано́в
Д. бурану́ бурана́м
З. бура́н бураны́
О. бурано́м бурана́ми
П. буране́ бурана́х

бу-ра́н

іменник, неістота, чоловічий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -буран-.

Вимова[ред.]

МФА: []

  • вітчизняна транскрипція:

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. буран (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]