бурдюк
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бурдю́к | бурдю́ки́ |
| Р. | бурдю́ка́ | бурдю́кі́в |
| Д. | бурдю́ке́ві бурдю́ку́ |
бурдю́ка́м |
| З. | бурдю́к | бурдю́ки́ |
| Ор. | бурдю́ко́м | бурдю́ка́ми |
| М. | бурдю́ку́ | бурдю́ка́х |
| Кл. | бурдюке | бурдю́ки́ |
бур-дю́к
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бурдюк-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- мішок із цілої шкури тварини для зберігання або перевезення вина, води і т. ін. ◆ За сотні кілометрів у бурдюках зогріту воду привозили до табору Іван Ле
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |