Перейти до вмісту

бури

Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н.  — бу́ри
Р.  — бу́рів
Д.  — бу́рам
З.  — бу́рів
Ор.  — бу́рами
М.  — бу́рах
Кл.  — бу́ри

бу́-ри

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 1a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.

Корінь: -бур-; закінчення: .

Вимова

[ред.]
  • МФА : [] (одн.), [ˈbure] (мн.)
  • УФ: []

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела

[ред.]


бу́ри

[ред.]

бури (не зазначено розбиття на склади)
МФА: [bʊre]

  • форма нкл відмінка іменника бур ◆ немає прикладів застосування.

бури́

[ред.]

бу-ри́

  • форма наказовий спосіб дієслова бурити

◆ немає прикладів застосування.

Російська

[ред.]

бу́ри

[ред.]

бури (не зазначено розбиття на склади)
МФА: [bʊre]

  • форма родового відмінка іменника буря ◆ немає прикладів застосування.


бури (не зазначено розбиття на склади)
МФА: [bʊre]

  • форма називного чи знахідного відмінка множини іменника буря ◆ немає прикладів застосування.

бури́

[ред.]

бу-ри́
МФА: [bʊre]

  • форма наказовий спосіб дієслова бурити ◆ немає прикладів застосування.