буркотливий
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відм. | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
| Н. | буркотли́вий | буркотли́ве | буркотли́ва | буркотли́ві |
| Р. | буркотли́вого | буркотли́вого | буркотли́вої | буркотли́вих |
| Д. | буркотли́вому | буркотли́вому | буркотли́вій | буркотли́вим |
| З. (іст./неіст.) | буркотли́вого (іcт.) буркотли́вий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}} |
буркотли́ве | буркотли́ву | буркотли́вих (іст.) буркотли́ві (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}} |
| О. | буркотли́вим | буркотли́вим | буркотли́вою | буркотли́вими |
| М. | буркотли́вім буркотли́вому |
буркотли́вім буркотли́вому |
буркотли́вій | буркотли́вих |
бур-кот-ли́в-ий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -буркот-; суфікс: -лив; закінчення: -ий.
Вимова
[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- схильний буркотати, бурчати; який буркоче, бурчить (про людину) ◆ Він завжди був трохи грубуватий і буркотливий Олександр Петрович Довженко
- який виражає незадоволення ◆ Випускає [жаба] з себе згуки, раз жалібні, то знов сердиті, буркотливі М. М. Коцюбинський
- який часто воркує, любить воркувати (про голубів) ◆ — Чи бачили сивую голубку? …Яка вона? — Сиза, сиза, буркотлива П. П. Чубинський
Синоніми
[ред.]- —
- —
- —
Антоніми
[ред.]- —
- —
- —
Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| схильний буркотати | |
| який виражає незадоволення | |
| який часто воркує, любить воркувати | |