буркотіти
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | буркочу́ | буркота́в | буркота́тиму | — |
| Ти | буркоти́ш | буркота́в буркота́ла | буркота́тимеш | буркоти́ |
| Він Вона Воно |
буркоти́ть | буркота́в буркота́ла буркота́ло | буркота́тиме | — |
| Ми | буркоти́м (-имо́) | буркота́ли | буркота́тимем(о) | буркоті́м(о) |
| Ви | буркотите́ | буркоті́ли | буркоті́ть | |
| Вони | буркотя́ть | буркоті́ли | буркота́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | буркотячи́ | |||
| Дієприсл. мин. ч. | буркота́вши | |||
| Безособова форма | — | |||
бур-ко-ті-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 5b.
Корінь: -буркот-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: [bʊrkoˈtʲite]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що буркотати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]