Перейти до вмісту

буркотіти

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я буркочу́ буркота́в буркота́тиму  —
Ти буркоти́ш буркота́в
буркота́ла
буркота́тимеш буркоти́
Він
Вона
Воно
буркоти́ть буркота́в
буркота́ла
буркота́ло
буркота́тиме  —
Ми буркоти́м (-имо́) буркота́ли буркота́тимем(о) буркоті́м(о)
Ви буркотите́ буркоті́ли буркоті́ть
Вони буркотя́ть буркоті́ли буркота́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. буркотячи́
Дієприсл. мин. ч. буркота́вши
Безособова форма

бур-ко-ті-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 5b.

Корінь: -буркот-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. те ж саме, що буркотати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]