буровий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | бурови́й | бурова́ | бурове́ | бурові́ |
Р. | бурово́го | бурово́ї | бурово́го | бурови́х |
Д. | бурово́му | бурові́й | бурово́му | бурови́м |
З. | бурово́го буровий |
бурову́ | бурове́ | бурови́х бурові́ |
О. | бурови́м | бурово́ю | бурови́м | бурови́ми |
М. | бурово́му бурові́м |
бурові́й | бурові́м бурово́му |
бурови́х |
бу-ро-ви́й
Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b.
Корінь: -бур-; суфікс: -ов; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: [bʊrɔˈu̯ɪi̯]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- стосується до буріння; призначений для нього. ◆ Йдемо, а за нами ростуть по трасі бурові вишки
- який працює на бурінні. Буровий майстер ◆
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Список перекладів | |