бучний
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відм. | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
| Н. | бучни́й | бучне́ | бучна́ | бучні́ |
| Р. | бучно́го | бучно́го | бучно́ї | бучни́х |
| Д. | бучно́му | бучно́му | бучні́й | бучни́м |
| З. (іст./неіст.) | бучно́го бучний {{{з (чол, неіст)}}} |
бучне́ | бучну́ | бучни́х бучні́ {{{з (мн, неіст)}}} |
| О. | бучни́м | бучни́м | бучно́ю | бучни́ми |
| М. | бучно́му бучні́м |
бучні́м бучно́му |
бучні́й | бучни́х |
буч-ни́й
Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b.
Корінь: -буч-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова
[ред.]- МФА: [bʊˈt͡ʃnɪi̯]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- розкішний, пишний [≈ 1][≠ 1][▲ 1] ◆ Жила вдова коло бучного міста, де бучнії будинки висилися Марко Вовчок
- урочистий, піднесений (про мову, стиль) [≈ 2][≠ 2][▲ 2]◆ Бучний, бравурний стиль Рубенса мав своїм вихідним джерелом мистецтво XVII століття П. Г. Тичина
- галасливий, гучний, шумливий [≈ 3][≠ 3][▲ 3] ◆ Перед його [Грицька] очима виводила [думка] обстави городського життя, бучного, шумливого, клопітливого Панас Мирний
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ?
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |