бібр
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бі́бр | бі́бри |
| Р. | бі́бра | бі́брів |
| Д. | бі́брові бі́бру |
бі́брам |
| З. | бі́бра | бі́брів |
| Ор. | бі́бром | бі́брами |
| М. | бі́брові бі́бру |
бі́брах |
| Кл. | бі́бру | бі́бри |
бібр
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бібр-.
Вимова
[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- великий водяний (річковий) гризун, що дає цінне хутро; бобер. ◆ Бібр, що колись водився по всіх українських ріках і озерах, вже близький повного загину й обмежений на найнеприступніші багна Полісся й гірські ріки Кавказу С.Л. Рудницький, «Основи землезнання України», 1924 р.
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від піє. *bhebhru-, що сягає піє. *bher-, як в укр. бурий.
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| |