Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	біле́нький	біле́ньке	біле́нька	біле́нькі
Р.	біле́нького	біле́нького	біле́нької	біле́ньких
Д.	біле́нькому	біле́нькому	біле́нькій	біле́ньким
З. (^іст./_неіст.)	біле́нького (іcт.) біле́нький (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	біле́ньке	біле́ньку	біле́ньких (іст.) біле́нькі (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	біле́ньким	біле́ньким	біле́нькою	біле́нькими
М.	біле́нькім біле́нькому	біле́нькім біле́нькому	біле́нькій	біле́ньких

біл-е́ньк-ий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -біл-; суфікс: -еньк; закінчення: -ий.

зменш.-пестл. до білий 1 ◆ І в білій свитині 3 біленької хати Вийшла [дівчина] погуляти У гай на долину Т. Г. Шевченко

Найтісніша спорідненість

Від рос. бе́лый, білор. бе́лы, д.-рус. бѣлъ, бѣлыи, пол. biały, чеськ. bílý, словац. biely, в.-луж. н.-луж. běły, полаб. b'olě «біла», болг. бял, сербохорв. бе̏о би̏јел, бе̑лӣ, словен. bél, ст.-слов. бѣлъ; — psl. bělъ , очевидно, з *bēl- як результату подовження ě в давнішому *běl- або з *bhoilos < *bholi̯os;— споріднене з лит. bãlas «білий», д.-грец. φαλός, φαλίος «світлий, білий», разом з якими походить праіндоєвр. *bʰel- спорідненого з *bhel/*bhol- «сяяти, блищати»; безпосереднє зіставлення з дінд. bhālam «блиск», bhā́ti «світить», д.-ірл. bān «білий» (Шанский ЭСРЯ І 2, 88; Фасмер—Трубачев І 149; Bern. І 55) здається менш точним; спроба пов’язати з βαλίος «білий» (Machek ESJČ 54) фонетично не узгоджується з рештою індоєвропейського матеріалу.— Критенко Вступ 519; Преобр. І 60; Sławski 1 ЗІ; БЕР І 107—109; Skok I 152; ЭССЯ 2, 79—81; Sł. prasł. 1238; Sadn.—Aіtz. VWb. I 128—132; Herne 104—105; Pokorny 119: Persson Beitr. 29. 269.

Список перекладів
Російська_ru: беленький ^(ru)