Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	білоло́бий	білоло́бе	білоло́ба	білоло́бі
Р.	білоло́бого	білоло́бого	білоло́бої	білоло́бих
Д.	білоло́бому	білоло́бому	білоло́бій	білоло́бим
З. (^іст./_неіст.)	білоло́бого (іcт.) білоло́бий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	білоло́бе	білоло́бу	білоло́бих (іст.) білоло́бі (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	білоло́бим	білоло́бим	білоло́бою	білоло́бими
М.	білоло́бім білоло́бому	білоло́бім білоло́бому	білоло́бій	білоло́бих

бі-ло-ло́-бий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -біл-; інтерфікс: -о-; корінь: -лоб-; закінчення: -ий.

який має на лобі лисину (в 3 знач.); лисий (про тварин). ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ У лозі, коло криниці, кінь знесилений поліг. Сірогривий, білолобий, в таврах, в сажі та диму М. Д. Рудь

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів