бісирувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	біси́рую	біси́рував	біси́руватиму	—
Ти	біси́руєш	біси́рував біси́рувала	біси́руватимеш	біси́руй
Він Вона Воно	біси́рує	біси́рував біси́рувала біси́рувало	біси́руватиме	—
Ми	біси́руєм(о)	біси́рували	біси́руватимем(о)	біси́руймо
Ви	біси́руєте	біси́рували		біси́руйте
Вони	біси́рують	біси́рували	біси́руватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	біси́руючи
Дієприсл. мин. ч.	біси́рувавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	біси́рований
Безособова форма	біси́ровано

бі-си́-ру-ва-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -бісир-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [bʲiˈsɪrʊu̯ɐte] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. викликати на біс. ◆ Її по кілька разів бісирували, і знов здіймався гамір
   1. виступати на біс. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бісирувати