б'єф
(Перенаправлено з б’єф)
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | б'є́ф | б'є́фи |
| Р. | б'є́фу | б'є́фів |
| Д. | б'є́фові б'є́фу |
б'є́фам |
| З. | б'є́ф | б'є́фи |
| Ор. | б'є́фом | б'є́фами |
| М. | на/у б'є́фу | на/у б'є́фах |
| Кл. | б'є́фу* | б'є́фи* |
б'є́ф
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -б'єф-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- гідр. ділянка річки, каналу, водоймища вище або нижче водопідпірної споруди (греблі, шлюзу і т. ін.). ◆ Світлі іскряні потоки звільненої води шугнули на нижній б'єф Собко
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |