вагонетниця
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | вагоне́тниця | вагоне́тниці |
| Р. | вагоне́тниці | вагоне́тниць |
| Д. | вагоне́тниці | вагоне́тницям |
| З. | вагоне́тницю | вагоне́тниць |
| Ор. | вагоне́тницею | вагоне́тницями |
| М. | вагоне́тниці | вагоне́тницях |
| Кл. | вагоне́тницю | вагоне́тниці |
ва-го-не́т-ни-ця
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.
Корінь: -вагонетн-; суфікс: -иц; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- жін. ім. до вагонетник. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |