вагітна

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

ва-гі'т-на

Іменник, жіночий рід.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. у знач. ім. жінка, яка перебуває в стані вагітності ◆ Вагітна жінка така ж вразлива і "крихка", як 70-річна (газета "Українська правда")
  2. прикметник жіночого роду (див. вагітний)

Синоніми[ред.]

  1. евф. у поважному стані, непорожня, обр. при надії, розм. важка, в тяжі, у вазі, носить (має) під серцем дитину, "беремена", "важка", "груба", "пузата", "товста", "тяжка", "тельбата", "черевата"; про неї казали: "при надії", "пішла на дитя" "несвободна", "ходить як купа", "в тяжі", "в положенії" Боряк О.О. УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: ОБРЯДИ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 1 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2018. - 608 с.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=1. 8 (останній перегляд: 05.09.2020)

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

  • вагітна жінка, трішки вагітна

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

  • Словник УЛІФ: вагітна
  • Словник УЛІФ: вагітна
  • Академічний тлумачний словник української мови: в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970. — Том 1. — С. 274. — http://sum.in.ua/s/vaghitnyj
  • Караванський С. Практичний словник синонімів української мови / С. Караванський. — Л.: БаК, 2012. — 4-те вид., опр. і доп. — 536 с. — С.28