Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	вагі́тний	вагі́тне	вагі́тна	вагі́тні
Р.	вагі́тного	вагі́тного	вагі́тної	вагі́тних
Д.	вагі́тному	вагі́тному	вагі́тній	вагі́тним
З. (^іст./_неіст.)	вагі́тного (іcт.) вагі́тний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	вагі́тне	вагі́тну	вагі́тних (іст.) вагі́тні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	вагі́тним	вагі́тним	вагі́тною	вагі́тними
М.	вагі́тнім вагі́тному	вагі́тнім вагі́тному	вагі́тній	вагі́тних

ва-гі́т-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -ваг-; суфікси: -іт -н; закінчення: -ий.

тільки ж. р.; без додатка і ким. яка перебуває в стані вагітності.
у знач. ім. те ж саме, що вагітна жінка. ◆ Вагітна жінка така ж вразлива і "крихка", як 70-річна (газета "Українська правда")
чим, перед. який має в початковому, зародковому стані що-небудь, що розвивається. ◆ Я бачу її [душу поета]. Велика і важка, повна туги й невиплаканих сліз, вагітна всіма скорботами світа (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 106)

евф. у поважному стані, непорожня, обр. при надії, розм. важка, в тяжі, у вазі, носить (має) під серцем дитину.
—
концептуальний; зародковий

Найтісніша спорідненість
іменники: вагітна, вагітність прикметники: дієслова: вагітніти, завагітніти

Від ??

яка перебуває в стані вагітності.
Англійська_en: pregnant Німецька_de: schwanger Польська_pl: brzemienny Російська_ru: беременный

вагітна жінка

який має в початковому, зародковому стані що-небудь, що розвивається

Словник УЛІФ: вагітний
Академічний тлумачний словник української мови: в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970. — Том 1. — С. 274. — http://sum.in.ua/s/vaghitnyj
Караванський С. Практичний словник синонімів української мови / С. Караванський. — Л.: БаК, 2012. — 4-те вид., опр. і доп. — 536 с. — С.28