Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	валько́ваний	валько́ване	валько́вана	валько́вані
Р.	валько́ваного	валько́ваного	валько́ваної	валько́ваних
Д.	валько́ваному	валько́ваному	валько́ваній	валько́ваним
З. (^іст./_неіст.)	валько́ваного (іcт.) валько́ваний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	валько́ване	валько́вану	валько́ваних (іст.) валько́вані (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	валько́ваним	валько́ваним	валько́ваною	валько́ваними
М.	валько́ванім валько́ваному	валько́ванім валько́ваному	валько́ваній	валько́ваних

валь-ко́-ва-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -вальк-; суфікс: -ован; закінчення: -ий.

зроблений із глини. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів