Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	валько́ви́й	валько́ве́	валько́ва́	валько́ві́
Р.	валько́во́го	валько́во́го	валько́во́ї	валько́ви́х
Д.	валько́во́му	валько́во́му	валько́ві́й	валько́ви́м
З. (^іст./_неіст.)	валько́во́го валько́вий {{{з (чол, неіст)}}}	валько́ве́	валько́ву́	валько́ви́х валько́ві́ {{{з (мн, неіст)}}}
О.	валько́ви́м	валько́ви́м	валько́во́ю	валько́ви́ми
М.	валько́во́му валько́ві́м	валько́ві́м валько́во́му	валько́ві́й	валько́ви́х

валь-ко́-ви́й

Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b.

Корінь: -вальк-; суфікс: -ов; закінчення: -ий.

те ж саме, що валькований. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів