валькірія
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | валькі́рія | валькі́рії |
| Р. | валькі́рії | валькі́рій |
| Д. | валькі́рії | валькі́ріям |
| З. | валькі́рію | валькі́рій |
| Ор. | валькі́рією | валькі́ріями |
| М. | валькі́рії | валькі́ріях |
| Кл. | валькі́ріє* | валькі́рії* |
валь-кі́-рі-я
Іменник, істота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -валькір-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- у давньоскандинавській міфології — войовничі вершниці, діви-богині, що носилися над полем бою, розподіляючи перемогу і смерть.
- перен. про дівчину з незалежною, непокірною вдачею. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
[ред.]- —
- —
Антоніми
[ред.]- —
- —
Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| войовничі вершниці, діви-богині | |
| про дівчину з незалежною, непокірною вдачею | |