валькірія
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | валькі́рія | валькі́рії |
| Р. | валькі́рії | валькі́рій |
| Д. | валькі́рії | валькі́ріям |
| З. | валькі́рію | валькі́рій |
| Ор. | валькі́рією | валькі́ріями |
| М. | валькі́рії | валькі́ріях |
| Кл. | валькі́ріє* | валькі́рії* |
валь-кі́-рі-я
Іменник, істота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -валькір-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- у давньоскандинавській міфології — войовничі вершниці, діви-богині, що носилися над полем бою, розподіляючи перемогу і смерть.
- перен. про дівчину з незалежною, непокірною вдачею. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
- —
- —
Антоніми[ред.]
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| войовничі вершниці, діви-богині | |
| про дівчину з незалежною, непокірною вдачею | |