вареник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	варе́ник	варе́ники
Р.	варе́ника	варе́ників
Д.	варе́нику варе́никові	варе́никам
З.	варе́ник	варе́ники
Ор.	варе́ником	варе́никами
М.	на/в варе́нику	на/в варе́никах
Кл.	варе́нику*	варе́ники*

ва-ре́-ник

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -вар-; суфікси: -ен-ик.

Вимова

• МФА : [ʋɐˈrɛnek] (одн.), [ʋɐˈrɛneke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Вареники

Значення

1. невеликий варений виріб, зліплений з прісного тіста і начинений сиром, ягодами, капустою і т. ін. ◆ Славний обід у тітки. Простий: борщ зі сметаною, вареники з сиром до сметани, чи галушки, але такий смачний, що як згадаєш, то й слину ковтнеш. М. М. Коцюбинський, «Дядько та тітка», 1885 р. [СУМ-11] ◆ Огириха з невісткою за столом вареники ліпили — чепурними біленькими трикутничками розкладали на ситі. А. В. Головко, «Бур'ян», 1927 р. [СУМ-11]

Синоніми

1. діал. пиріг

Антоніми

1. —

Гіпероніми

1. страва

Гіпоніми

1. —

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• як вареник у маслі
• як вареник у сметані

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: вареничок

Етимологія

Утворено за допомогою суфіксів -ен та -ик від варити, далі від праслов'янської форми *variti, від котрої також виникли д.-рус. варити, укр. варити, рос. варить, білор. варыць, пол. warzyć, sc. vařiti, словац. variť, в.-луж. warić, н.-луж. wariś, болг. варя «варю», мак. вари «варить», сербохорв. ва́рити, словен. variti, ст.-слов. варити, рос.-церк.-слов. варити.

Переклад

Список перекладів
Білоруськаbe: варэнік (be) чол. Польськаpl: pieróg Російськаru: вареник чол. Японськаja: ヴァレーニク

Джерела

• Словник УЛІФ: вареник
• Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	варе́ник	варе́ники
Р.	варе́ника	варе́ников
Д.	варе́нику	варе́никам
З.	варе́ник	варе́ники
О.	варе́ником	варе́никами
П.	варе́нике	варе́никах

ва-ре́-ник

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -вар-; суфікси: -ен-ик.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. вареник (аналог укр. слову) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

1. пироги

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Запозичене з укр. вареник.