Українська
[ред.]

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	вбива́юся (-сь)	вбива́вся (-сь)	вбива́тимуся (-сь)	—
Ти	вбива́єшся	вбива́вся (-сь) вбива́лася (-сь)	вбива́тимешся (-сь)	вбива́йся (-сь)
Він Вона Воно	вбива́ється (-сь)	вбива́вся (-сь) вбива́лася (-сь) вбива́лося (-сь)	вбива́тиметься	—
Ми	вбива́єм(о)ся (-сь)	вбива́лися	вбива́тимем(о)ся (-сь)	вбива́ймося (-сь)
Ви	вбива́єтеся (-сь)	вбива́лися (-сь)		вбива́йтеся (-сь)
Вони	вбива́ються	вбива́лися (-сь)	вбива́тимуться	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	вбива́ючись
Дієприсл. мин. ч.	вбива́вшись
Безособова форма	—

вби-ва́-ти-ся

Префікс: в-; корінь: -бив-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

заглиблюватися в що-небудь внаслідок ударяння, натискування. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
у сполуч. з прийм. в (у), перен. набувати чого-небудь, розживатися на щось. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: вбивство, вбивання, вбивець, вбивничка, вбивця прикметники: вбивчий дієслова: вбити, вбитися прислівники: вбивчо

Від ??

заглиблюватися в що-небудь внаслідок ударяння, натискування

набувати чого-небудь, розживатися на щось

Українська[ред.]