вдувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я вдува́ю вдува́в вдува́тиму  —
Ти вдува́єш вдува́в
вдува́ла
вдува́тимеш вдува́й
Він
Вона
Воно
вдува́є вдува́в
вдува́ла
вдува́ло
вдува́тиме  —
Ми вдува́єм(о) вдува́ли вдува́тимем(о) вдува́ймо
Ви вдува́єте вдува́ли вдува́йте
Вони вдува́ють вдува́ли вдува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч. вдува́ющий
Дієприкм. мин. ч. вдува́вший
Дієприсл. теп. ч. вдува́я
Дієприсл. мин. ч. вдува́в, вдува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. вдува́емый
Пас. дієприкм. мин.
Безособова форма вдува́овано

вду-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: в-; корінь: -д-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дуючи, вводити, вганяти (повітря, пару і т. ін.) всередину, в якусь порожнину. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]