вдумливий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	вду́мливий	вду́млива	вду́мливе	вду́мливі
Р.	вду́мливого	вду́мливої	вду́мливого	вду́мливих
Д.	вду́мливому	вду́мливій	вду́мливому	вду́мливим
З.	вду́мливого (іcт.) вду́мливий (неіст.)	вду́мливу	вду́мливе	вду́мливих (іст.) вду́мливі (неіст.)
О.	вду́мливим	вду́мливою	вду́мливим	вду́мливими
М.	вду́мливім вду́мливому	вду́мливій	вду́мливім вду́мливому	вду́мливих

вду́м-ли-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: в-; корінь: -дум-; суфікси: -л-ив; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. здатний серйозно, зосереджено думати, мислити, заглиблюватися в сутність чого-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. в якому виражається серйозність, зосередженість. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. здійснений на основі глибокого, серйозного роздумування, вникнення в сутність питання; продуманий. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прислівники: вдумливо

Етимологія

Від ??

Переклад

здатний серйозно, зосереджено думати, мислити, заглиблюватися в сутність чого-небудь

в якому виражається серйозність, зосередженість

здійснений на основі глибокого, серйозного роздумування, вникнення в сутність питання; продуманий

Джерела

• Словник УЛІФ: вдумливий