вдівець
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | вдіве́ць | вдівці́ |
Р. | вдівця́ | вдівці́в |
Д. | вдівце́ві вдівцю́ |
вдівця́м |
З. | вдіве́ць | вдівці́ |
Ор. | вдівце́м | вдівця́ми |
М. | вдівці́ вдівця́ |
вдівця́х |
Кл. | вдівцю́* | вдівці́* |
вдіве́ць
Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -вдів-; суфікс: -ець.
Вимова[ред.]
- МФА : [wdʲiˈu̯ɛt͡sʲ] (одн.), [wdʲiu̯ˈt͡sʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- чоловік, який після смерті дружини не одружився вдруге.◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ?
Переклад[ред.]
Список перекладів | |