ведмедячий

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Прикметник.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. прикметник до ведмідь 1 ◆ Мисливець, у гаях та пущах посивілий, Що досі знав лише ведмедячі сліди, Орлині поклики, шум дерева й води, Уперше слухає далекий грім гармати Міцкевич, "Пан Тадеуш", переклад М. Рильського
    1. зроблений із шкури ведмедя ◆ Лихі, худі та миршаві собаки опали санки і смикали Яся за ведмедячий комір Нечуй-Левицький
  2. перен. який певними рисами, особливостями нагадує ведмедя або щось властиве йому ◆ В напрямі п'ятого класу довго не чути ніякого стукоту. Врешті, дуже повільні, ведмедячі кроки Вільде

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники: ведмідь, ведмежа
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

  • Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
  • Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.