веренуха

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	верену́ха	верену́хи
Р.	верену́хи	верену́х
Д.	верену́хі	верену́хам
З.	верену́ху	верену́хи
Ор.	верену́хою	верену́хами
М.	верену́хі	верену́хах
Кл.	верену́хо*	верену́хи*

ве-ре-ну́-ха

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -верен-; суфікс: -ух; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: []
•  вимова^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. горілка, зварена з медом і сухими фруктами та ягодами. ◆ Як випили варенухи, то й загули, як мухи Матвій Номис ◆ І щедро платили кобзарям за ці пісні старшини, годували, поїли міцною горілкою, старим медом і варенухою З. Тулуб ◆ На порізаному і подовбаному столярському столі стоїть страва, самогон і темна варенуха М. Стельмах

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів