веренуха

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. верену́ха верену́хи
Р. верену́хи верену́х
Д. верену́хі верену́хам
З. верену́ху верену́хи
Ор. верену́хою верену́хами
М. верену́хі верену́хах
Кл. верену́хо* верену́хи*

ве-ре-ну́-ха

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -верен-; суфікс: -ух; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. горілка, зварена з медом і сухими фруктами та ягодами. ◆ Як випили варенухи, то й загули, як мухи Номис {{приклад|І щедро платили кобзарям за ці пісні старшини, годували, поїли міцною горілкою, старим медом і варенухою ◆ На порізаному і подовбаному столярському столі стоїть страва, самогон і темна варенуха М. Стельмах

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]