Перейти до вмісту

вершляг

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. вершля́г вершля́зи
Р. вершля́за вершля́зів
Д. вершля́зові
вершля́зу
вершля́зам
З. вершля́г вершля́зи
Ор. вершля́зом вершля́зами
М. {{{3}}}і вершля́зах
Кл. вершля́зу* вершля́зи*

вер-шля́г

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -вершляг-.

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: [в еи р ш л' а́ г]
  • Семантичні властивості

    [ред.]
    Вершляг

    Значення

    [ред.]
    1. заст. великий важкий молот для кування металу, роздрібнення каменю і т. ін. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Дужі були Кузько та Дем'янко, взялися за того змія: один держить за язик, а другий гатить вершлягом по голові українська народна легенда "Змієві сліди"
    Синоніми
    1. ?
    Антоніми
    1. ?
    Гіпероніми
    Гіпоніми
    1. ?

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від запозичення з німецької мови. У нововерхньонімецькій Verschlaghammer (молоток мідника) - утворене з основ дієслова verschlagen (розбивати), префіксальної форми schlagen (бити), спорідненої з давньоготським slahan, англійським slay (те саме), середньоісландським slactha (побитий) та іменника Hammer (молоток).

    • Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.
    • Kluge F. Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache. 18. Aufl. Bearbeitet von W. Mitzka Berlin, 1960

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]