Українська

вершник (не зазначено розбиття на склади)

Іменник.

Корінь: --.

людина, яка їде верхи на коні; верхівець ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
тільки мн., істор. у Стародавньому Римі та деяких інших античних рабовласницьких державах – привілейований стан із високим майновим цензом ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ?

Список перекладів
Англійська_en: будь ласка, додайте переклад, якщо можете Японська_ja: будь ласка, додайте переклад, якщо можете

Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5