вигадун
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | вигаду́н | вигаду́ни |
| Р. | вигаду́на | вигаду́нів |
| Д. | вигаду́нові вигаду́ну |
вигаду́нам |
| З. | вигаду́на | вигаду́нів |
| Ор. | вигаду́ном | вигаду́нами |
| М. | вигаду́нові вигаду́ну |
вигаду́нах |
| Кл. | вигаду́ну | вигаду́ни |
ви-гад-у́н
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -вигад-; суфікс: -ун-
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- особа чоловічоі або жіночоі статі,що фантазуючи видає бажане за дійсне ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??