викохати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		ви́кохав	ви́кохаю	—
Ти		ви́кохав ви́кохала	ви́кохаєш	ви́кохай
Він Вона Воно		ви́кохав ви́кохала ви́кохало	ви́кохає	—
Ми		ви́кохали	ви́кохаєм(о)	ви́кохаймо
Ви		ви́кохали		ви́кохайте
Вони		ви́кохали	ви́кохають	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	ви́коханий
Дієприсл. мин. ч.
Безособова форма	ви́кохано

ви́-ко-ха-ти

Дієслово, доконаний вид, неперехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово недоконаного виду — викохувати.

Префікс: ви-; корінь: -кох-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. з любов'ю виростити кого-, що-небудь; дбайливо доглядаючи, домогтися найкращого стану, вигляду. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
дієслова: викохувати

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: викохати