вилічувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я вилі́чую вилі́чував вилі́чуватиму  —
Ти вилі́чуєш вилі́чував
вилі́чувала
вилі́чуватимеш вилі́чуй
Він
Вона
Воно
вилі́чує вилі́чував
вилі́чувала
вилі́чувало
вилі́чуватиме  —
Ми вилі́чуєм(о) вилі́чували вилі́чуватимем(о) вилі́чуймо
Ви вилі́чуєте вилі́чували вилі́чуйте
Вони вилі́чують вилі́чували вилі́чуватимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. вилі́чуючи
Дієприсл. мин. ч. вилі́чувавши
Безособова форма ви́лічено

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -ви-ліч-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що розраховувати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Це спосіб вилічувати був би правильний тільки в тому разі, якби ми не реґляментували постачання людності текстильних виробів. Prat͡si Vseukraïnsʹkoho naukovo-doslidnoho instytutu torhivli, Том 1 Ukraïnsʹkyĭ naukovo-doslidnyĭ instytut torhivli [1931 273]

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]