Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	вимо́вний	вимо́вне	вимо́вна	вимо́вні
Р.	вимо́вного	вимо́вного	вимо́вної	вимо́вних
Д.	вимо́вному	вимо́вному	вимо́вній	вимо́вним
З. (^іст./_неіст.)	вимо́вного (іcт.) вимо́вний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	вимо́вне	вимо́вну	вимо́вних (іст.) вимо́вні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	вимо́вним	вимо́вним	вимо́вною	вимо́вними
М.	вимо́внім вимо́вному	вимо́внім вимо́вному	вимо́вній	вимо́вних

ви-мо́в-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: ви--; корінь: -мов-; суфікс: --н--; закінчення: --ий

прикм. до вимова. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ вимовні норми ◆ Формування, розвиток, вдосконалення та автоматизація вимовних навичок студентів

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів