Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		вискоро́джував	вискоро́джую	—
Ти		вискоро́джував вискоро́джувала	вискоро́джуєш	вискоро́джуй
Він Вона Воно		вискоро́джував вискоро́джувала вискоро́джувало	вискоро́джує	—
Ми		вискоро́джували	вискоро́джуєм(о)	вискоро́джуймо
Ви		вискоро́джували		вискоро́джуйте
Вони		вискоро́джували	вискоро́джують	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. мин. ч.	вискоро́джувавши
Дієприкм. пас. мин. ч.	вискоро́джений
Безособова форма	вискоро́джено

вис-ко-ро́д-жу-ва-ти

Префікс: ви-; корінь: -скородж-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Українська армія відгонить орди Москалів, відбирає пять разів столицю, вискороджує наш край списами і багнетами, поновлює великі подвиги, несе страшні жертви й перед цілим світом виявляє волю та стверджує право Українського Народу на свою незалежну Держав. , 1927 Джерело — Календар-альманах "Дніпро.".

Найтісніша спорідненість
дієслова: скорудити

Від ??

Список перекладів

вискороджувати