виїздити
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]ви́їздити I
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]ви́-їз-ди-ти
Дієслово доконаного виду.
Корінь: --.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- їздячи, побувати у багатьох місцях, скрізь ◆ Ви́їздив я на своєму віку чимало по світу. Г. Квітка-Основ’яненко ◆ Ви́їздили Польщу і всю Україну, а не бачили такої, як ця Катрерина. Т. Г. Шевченко
- їздячи куди-небудь, добути собі щось ◆ Як, діду, їздилось до столиці?… Виїздив щось? М. П. Стельмах
- привчити коня до їзди, ходити в упряжі або під сідлом; об'їздити ◆ ви́їздити рисака
Синоніми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| їздячи, побувати у багатьох місцях, скрізь | |
| їздячи куди-небудь, добути собі щось | |
| привчити коня до їзди, ходити в упряжі або під сідлом; об'їздити | |
Джерела
[ред.]- Словник УЛІФ: виїздити
- Cловник синонімів української мови. На основі електронного видання "Словники України" – 1.4
виїзди́ти II
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]ви-їз-ди́-ти
Дієслово недоконаного виду.
Корінь: --.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- їхати, відправлятися звідки-небудь, за межі чогось, кудись ◆ Сідлай коня вороного, Та й виїжджай з двору мого. П. П. Чубинський ◆ І коли з подвір'я замку виїздив загін кінноти, гетьман стояв біля вікна і тихо та весело сміявся. Іван Ле, «Наливайко»
- залишати своє місце проживання, переселяючись в інше ◆ Наш дядько Микита виїздив на поселення кудись аж на Зелений Клин. Степан Васильченко
- їхати, відправлятися куди-небудь з якоюсь метою ◆ — Перша партія робітничої молоді виїздить сьогодні.. на жнива. В. С. Кучер, «Чорноморці» ◆ Сапіга виїздив часто заготовляти дрова в Диканські ліси. О. Т. Гончар
- їдучи, з'являтися де-небудь, у якомусь місці. ◆ Біля воріт казарми знялась безладна стрілянина. В цей час валка із зброєю виїздила вже на Полтавську вулицю. А. В. Головко
- їдучи, підніматися куди-небудь, на щось. ◆ Воли виїхали на гору. І. С. Нечуй-Левицький
- на кому, на чому, перен., розм. перекладати на кого-небудь свої обов'язки. ◆ На роботі він намагається виїхати на плечах товаришів. О. В. Донченко
Синоніми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| їхати, відправлятися звідки-небудь, за межі чогось, кудись | |
| |
| їхати, відправлятися куди-небудь з якоюсь метою | |
| їдучи, з'являтися де-небудь, у якомусь місці | |
| їдучи, підніматися куди-небудь, на щось | |
| перекладати на кого-небудь свої обов'язки | |
Джерела
[ред.]- Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 401.
Категорії:
- Українська мова
- Омоніми/uk
- Статті із 2 омонімами/uk
- Українські дієслова
- Доконаний вид/uk
- Цитати/Шевченко Т. Г.
- Цитати/Стельмах М. П.
- Недоконаний вид/uk
- Цитати/Чубинський П. П.
- Цитати/Ле Іван
- Цитати/Кучер В. С.
- Цитати/Гончар О. Т.
- Цитати/Головко А. В.
- Цитати/Нечуй-Левицький І. С.
- Переносні вирази/uk
- Розмовні вирази/uk
- Цитати/Донченко О. В.
- Слова з 8 букв/uk