вручну
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]вруч-ну́
Прислівник, означальний, образу або способу дії; незмінний.
Префікс: в-; корінь: -руч-; суфікс: -н; закінчення: -у.
Вимова
[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- ручним способом. ◆ Спочатку доїли вручну: руки розпухали і тріскалися, боліло геть усе тіло, після роботи падала майже мертва.
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |