вчинитися

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я  —
Ти
Він
Вона
Воно
вчини́лося (-и́лось) вчи́няться  —
Ми
Ви
Вони  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма

вчинитися (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, безособове, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.

Префікс: в-; корінь: -чин-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Та тепер рух вчинився і я мало не розбився. Джерело — http://archivelviv.gov.ua/wp-content/uploads/2020/07/Малі-друзі-Ч.7-8-1941-р..pdf.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела[ред.]