Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		відкабетува́в	відкабету́ю	—
Ти		відкабетува́в відкабетува́ла	відкабету́єш	відкабету́й
Він Вона Воно		відкабетува́в відкабетува́ла відкабетува́ло	відкабету́є	—
Ми		відкабетува́ли	відкабету́єм(о)	відкабету́ймо
Ви		відкабетува́ли		відкабету́йте
Вони		відкабетува́ли	відкабету́ють	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. мин. ч.	відкабетува́вши
Дієприкм. пас. мин. ч.	відкабето́ваний
Безособова форма	відкабето́вано

від-ка-бе-ту-ва́-ти

Префікс: від-; корінь: -кабет-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

відрізати голову. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: [[ Російська\|]] ^(ru)

відкабетувати