відріддя

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	відрі́ддя	відрі́ддя
Р.	відрі́ддя	відрі́дь
Д.	відрі́ддю	відрі́ддям
З.	відрі́ддя	відрі́ддя
Ор.	відрі́ддям	відрі́ддями
М.	відрі́дді відрі́ддю	відрі́ддях
Кл.	відрі́ддя	відрі́ддя

від-рі́д-дя

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: від-; корінь: -рід-; суфікс: -д; закінчення: -я.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. те ж саме, що поріддя. ◆ Завезене переселенцями поголів'я, переважно гронінгенське відріддя голландської породи, схрещувалося з місцевою поліською худобою ◆ Богатир спалив хату відьми, знищив її кляте відріддя і врятував дівчинку (з переказу).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: відріддя