Перейти до вмісту

вірник

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. ві́рник ві́рники
Р. ві́рника ві́рників
Д. ві́рникові
ві́рнику 		ві́рникам
З. ві́рника ві́рників
Ор. ві́рником ві́рниками
М. ві́рникові, ві́рнику ві́рниках
Кл. ві́рнику ві́рники

ві́р-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -вір-; суфікси: -н-ик.

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []

    • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. той, хто перебуває у вірі. ◆ Єзуїти зіграли важливу роль у поверненні багатьох вірників східного обряду у лоно Католицької Церкви.

    Синоніми

    [ред.]
    1. вірянин, невласт. віруючий || адепт

    Антоніми

    [ред.]
    1. безвірний

    Гіпероніми

    [ред.]

    Гіпоніми

    [ред.]

    Усталені словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]
    Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=вірник&oldid=562718